Притчі про правду і життя з мораллю
Опубликованно 05.07.2018 06:48
Деколи люди, як здавалося б, прості речі сприймають легше і приміряють на себе, коли вони у вигляді казки, прикрашені або завуальовані. Так, наприклад, з давніх років вони передають з покоління в покоління короткі притчі про життя з мораллю. У них є сенс і мораль. Існує багато життєвих притч, які допомагають замислитися про те, як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації, про ставлення до себе і оточуючих.
Притча – це невеликий розповідь з використанням алегорії (художнє уявлення ідеї) з метою повідати читачеві задуману думка. Цей жанр, схожий з байкою, адже в ній теж є мораль. Притча про страх Правди
Колись то Правда була голою, і так вона ходила по вулицях і просилася в будинку до людей. Але жителям це не подобалося, і вони не хотіли її пускати до себе. Так вона стала сумною і зовсім зажурилася. Одного разу зустрічає сумна Правда Притчу. Та ж, навпаки, була розкішною, в гарних вбраннях, і люди, бачачи її, з задоволенням відкривали свої двері. Притча запитує Правду:
— Чому ти така сумна і така оголена ходиш по вулицях?
Правда з повними сумом і тугою очима відповіла:
— Рідна моя, мені все гірше і гірше. Моя ноша стає непосильна і гірка. Люди не приймають мене, бо я стара і приношу нещастя.
- Дивно, що тебе не беруть з-за старості. Адже і я немолода, скажу навіть більше, що з віком стаю все цікавіше. Знаєш, а люди не бажають знати відкритих і простих речей. Вони люблять, щоб речі були прикрашені, недоговорені. У мене знайдуться для тебе красиві сукні, прикраси. Я їх тобі подарую, сестра моя, і ти сподобаєшся людям, ось побачиш, вони полюблять тебе.
Як тільки Правда одяглася в наряди від Притчі, відразу все змінилося. Люди перестали її уникати, вони з задоволенням стали її брати. З тих пір обидві сестри стали нерозлучні. Притча про трьох ситах правди
Одного разу до Сократа звернувся чоловік:
- Хочу розповісти тобі, що той, кого ти вважаєш своїм другом, говорить про тебе за твоєю спиною.
- Не квапся, — сказав Сократ, — перш ніж розповідати, подумки просій всі задумані тобою слова для мене через три сита.
- Як це, просіяти слова через три сита?
- Якщо ти вирішив передати мені чужі слова, то пам'ятай, що їх потрібно вміти тричі просіяти. Спочатку візьми одне сито, яке називається правдою. Ти точно знаєш, що це правда?
- Ні, я точно не знаю, я тільки чув від нього.
- Виходить, що ти й сам не знаєш, правду чи неправду збираєшся мені говорити. Тепер беремо друге сито – доброта. Ти будеш говорити щось хороше про мого друга?
- Ні, навпаки.
- Значить, ти не знаєш про те, що ти хочеш розповісти, правда це чи ні, до того ж це щось погане. Третє сито – користі. Мені дійсно потрібно знати те, про що ти хочеш мені розповісти?
- Ні, потреби в цьому знанні немає.
- Отже, ти прийшов мені розповісти про те, в чому немає ні правди, ні користі, ні доброти. Чи варто тоді говорити?
Мораль цієї притчі про правду така: краще кілька разів подумати, перш ніж говорити. Священик
Ось ще одна мудра притча про правду.
Як-то священик, закінчивши службу, сказав своїм слухачам:
- Через тиждень, в неділю, я хотів би з вами поговорити про брехню. Ви можете вдома підготуватися до нашої розмови, для цього потрібно прочитати сімнадцяту главу Євангелія від Марка.
Коли минув тиждень, настав неділю, священик звернувся перед проповіддю до прихожан:
- Підніміть руку вгору ті, хто прочитав сімнадцятий розділ.
Багато хто зі слухачів підняли руки. Тоді священик сказав:
- З тими, хто виконав завдання, я хочу поговорити про брехню.
Парафіяни здивовано подивилися на священика, а він продовжив:
– Сімнадцятою голови в Євангелії від Марка немає. Страх
Один монах мандрував по світу. І ось одного разу він побачив, як чума направляється в місто. Монах запитав її:
– Куди ти йдеш?
- Я йду туди, де ти народився, щоб забрати одну тисячу життів.
Минув час. Зустрічає чернець знову чуму і питає:
- Навіщо ти мене обдурила в минулий раз? Ти ж забрала замість однієї тисячі усі п'ять тисяч життів.
- Я тебе не обдурила, — відповідає чума. – Я й справді забрала тільки тисячу життів. Інші попрощалися з нею від страху.
Ось ще найпопулярніші короткі притчі про життя з мораллю. Рай і Пекло
Одній людині вдалося поспілкуватися з Богом. Користуючись нагодою, він звернувся з проханням:
- Боже, покажи мені Рай і Пекло.
Бог підвів людини до брами. Відчинив браму, а там за ними був величезний стіл з великою чашею. У цій чаші була ароматна і смачна їжа, яка манила до себе і мимоволі пробуджувала апетит.
Люди, які сиділи навколо столу, виглядали мляво, болісно. Було очевидно, що у них немає сил і вони вмирають від голоду. До рук цих людей були прикріплені ложки з дуже довгими ручками. Дістати їжу вони могли легко, але дотягнутися ложкою до рота не виходило фізично. Було видно, що вони нещасні.
Господь сказав, що це було Пекло.
Потім він підвів до інших воріт. Відкривши їх, чоловік побачив такий же великий стіл з чашею, і в ній теж було багато смачної їжі. Люди навколо столу були з такими ж ложками. Тільки вони виглядали щасливими, ситими і всім задоволеними.
- Чому так? – запитав чоловік Господа.
- Все просто, — відповідав Господь. – Ті люди думають тільки про себе, а ці можуть годувати один одного.
Мораль: Господь показав нам, що Рай і Пекло — однакові. Різницю задаємо ми собі самі, вона всередині нас. Притча «Впав — вставай!»
Одного разу учень звернувся до вчителя з питанням:
- Учитель, якщо б я впав, то що б ти мені сказав?
- Вставай! – відповів учитель.
- А якби моє падіння повторилося? – продовжував учень.
- Вставай!
- Скільки можна продовжувати так падати і вставати?
- Стільки, скільки живеш! Тільки мертвий впав і не зміг піднятися.
У кожній притчі про правду, або про життя можна знайти відповіді і на зовсім інші хвилюючі питання. Автор: Ольга Миколаєва 4 Липня, 2018
Категория: Новости
