Привілля - це... Про простір, волі і свободі

Опубликованно 26.02.2018 20:09

Що таке привілля? Це безмежний простір, здається, є в цьому слові і шум свіжого вітру, і яскраво-синє небо, і навіть аромат трав, і лиха вдача... Словники проливають світло на значення слова «привілля». Це і широке, відкрите місце, яких багато на нашій Батьківщині, і свобода, вільне життя. У той час як свобода – слово більш нейтральне і може бути як межею мрій, так і сухим юридичним терміном, привілля – це слово завжди поетичне і народне. Воля і привілля

Відбувається воно, як легко здогадатися, від слова "воля". Це іменник цікаво тим, що воно може означати як здатність до вибору мети і зусилля на його досягнення (що відображено у виразі «сила волі»), так і свободу – «гуляти на волі».

І слово «воля», і тим більше – слово «привілля» викликають асоціацію з відкритою місцевістю, простором. Такий народний мову. Багато абстрактні поняття мають свої корені в зорових образах, тілесних відчуттях. Далеко стелеться пейзаж і свобода рухів дарували чуйному російській людині стан свободи, волі, привілля. До речі, широку, просторий одяг називають вільною, тому що вона не сковує. А степи і луки не сковують погляд, який у тісній хаті уперся б в стіну. Географічне назва

До речі, ще Привілля – це поширена назва для багатьох сіл і селищ у Росії та Україні. Швидше за все, такі поселення були засновані на широких, відкритих місцях - в степах, полях, луках - що і послужило приводом для такої назви. Та й емоції воно викликає позитивні.

Пісні та вірші

Синонімом до слова «привілля» може служити "роздолля". Причому знову ж таки в обох значеннях – у прямому сенсі, як простір, простір, і в переносному, як свобода дій.

А в пісні, виконаної Лемешевым, «Батьківщина» обидва цих слова передають захоплення рідними просторами:

Бачу дивне привілля,

Бачу ниви і поля –

Це російське роздолля,

Це російська земля!

У той час як вольності, свободи дій у нас в країні все століття не вистачало, простори були завжди і завжди вражали уяву народу. Вдале співзвуччя слова «поле» зі словами «воля», «привілля», «роздолля» дало привід для рим у численних віршах і піснях, оспівує рідну природу. І невипадково саме поле було тим місцем, де житель середньої смуги, на відміну від жителя степів, стикався з чарівним простором, коли лінія горизонту відсувається все далі.

Краса природи завжди торкалася серця людей, захоплює вона і зараз – ніяка фотографія не передає тих почуттів, коли людина опиняється наодинці з ваблячою широчінню неба і землі.

Категория: Новости